Update your browser to use the site

Роман Лещенко озвучив основну проблему українського агросектора

Україні необхідно рухатися в напрямку імпортозаміщення, акцентував увагу в одному зі своїх виступів Міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко.

Йдеться про цілий комплекс заходів, розповів Роман Лещенко в інтерв’ю виданню Гордон:

«Це будівництво промислових молочних товарних ферм. Ми фіналізуэмо зараз переговори з Об’єднаними Арабськими Еміратами та Катаром, які готові інвестувати в промислові молочні ферми.
Це формування програми скотарства до 2030 року з відповідним фінансовим забезпеченням.
Це податкові пільги для молочних товаровиробників.
Це питання щодо захисту ринку і протидії недобросовісній конкуренції. Польща, Нідерланди, Німеччина, які дотують своє молоко, заходять на наш ринок за ціною меншою, ніж ми виробляємо у себе, тому що на кожну одиницю молочної продукції Євросоюз дає субсидію.
Це розширення переробки з точки зору створення доданої вартості».

За словами Міністра, основна проблема українського агросектора в тому, що в країні в значній кількості виробляється сировина, а ось рівень її переробки дуже низький. Підняти його можливо за рахунок інвестицій, але тут виникає інша проблема – над питанням мотивації інвесторів треба ще працювати, каже Роман Лещенко:

«Готова продукція коштує дорожче, ніж сировина. Але будь-яка переробка вимагає значних капітальних інвестицій. А інвестор від України сьогодні вимагає три речі: гарантію права власності, незалежну судову систему, вільний оборот капіталу (щоб зароблене тут можна було вивести через механізм дивідендних виплат).
Коли інвестиційне та валютне регулювання в країні ускладнює рух капіталу, коли всюди бюрократична тяганина – це, безумовно, демотивує інвесторів. Тому в України погані показники із залучення інвестицій.
У післяковідний період всі сусідні країни істотно переглянули інвестиційні програми. Вони вже створюють сприятливі умови, починаючи від компенсацій виробникам, стимулювання, різних програм підтримки, тільки б капітал вкладався в додану вартість на території цієї країни, а не за її межами.
Польща вже створила такі інвестиційні умови, які сьогодні більше цікаві українським підприємствам. За кожне створене робоче місце компанія отримує підтримку, за виробництво інноваційної продукції ЄС дає гранти. І підприємці відчувають, що влада про них піклується.
Нам необхідно змінювати ситуацію, пора прийняти аксіому, що бізнес – годувальник громадянського суспільства, який забезпечує майбутнє країни. Він не на роботі у чиновника. Він партнер, який платить податки, створює робочі місця, забезпечує соціальну підтримку.
Поки ми це не приймемо за основу, Україна не буде розвиватися швидкими темпами і на глобальному ринку конкуренції за інвестиції буде в аутсайдерах. Щоб вийти з цієї ситуації, треба кардинально переглянути парадигму судової системи, інвестиційного ринку та ринку капіталу в цілому».

 

Вернуться
Обратная связь





×