Update your browser to use the site

Закон про ОВК – за крок до мети аграрії Херсонщини не відступлять

14.12.2021

Найближчим часом Верховна Рада України має розглянути вкрай важливий для аграріїв, для реформи зрошення і врешті для забезпечення продовольчої безпеки країни  законопроєкт № 5202-д «Про організації водокористувачів (ОВК) та стимулювання гідротехнічної меліорації земель».

Не перший місяць навколо документу точаться баталії, він обростає міфами –  хтось, певно, маючи власні інтереси, усіма силами його блокує.

Знадобилося кілька спроб, та все ж на початку вересня цього року парламент у першому читанні підтримав законопроєкт. До другого читання ініціатори його написання – Всеукраїнська Аграрна Рада підготувалися ретельно: спеціально створена робоча група ВАР подала технічні правки, які збалансовують документ, гарантують захист інтересів водокористувачів – з однієї сторони та держави – з іншої, забезпечують чітку роботу ОВК, сприяють ефективній роботі системи контролю за дотриманням водного балансу в Україні.

Профільний комітет ВРУ пропозиції ВАР врахував і у такому вигляді рекомендував прийняти законопроєкт у другому читанні за основу і в цілому.

І ось, коли зроблена велика робота і наближається «час Ч», знову починаються маніпуляції,  поширюється негативна інформація, лунають заклики – не підтримувати доопрацьований законопроєкт.

Аграрії ж прийняття цього документу чекають давно. Зокрема,  влада південних регіонів країни, для яких зрошення – питання особливо актуальне, неодноразово зверталася до органів державної влади з проханням почути сільгоспвиробників.

Адже сьогодні аграрний сектор -це майже 20% ВВП країни, це більш ніж половина валютної виручки держави та найбільша кількість робочих місць в сільській місцевості.

В умовах глобального потепління без розвитку зрошення у цих показниках країна може суттєво втратити.

Тому за крок до мети аграрії, зокрема й херсонські, відступати не збираються. Про це свідчать їхні дописи під «свіжою», схоже, спрямованою на затягування процесу публікацією у фейсбук. У ній, зокрема, йдеться про загрозу монополізації агрохолдингами меліоративної системи, про утискання інтересів більшості сільгоспвиробників, а також лунає заклик – відхилити внесені до законопроєкту правки.

Керівник херсонської агрокомпанії «Агропродукт, ЛТД», голова ГС «Асоціація об’єднання водокористувачів», депутат обласної ради Володимир Хвостов відреагував так:

«30 років зрошення вбивали і розкрадали, втрачено майже 2 млн га поливної землі, за останні роки, завдяки саме аграріям відновлено близько 50 тис. га і на свій страх і ризик вони цей процес продовжують!

Фермери всіх рівнів надійно захищені цим законом і головне – самі зможуть управляти процесом відновлення, модернізації і розвитку зрошення!

Херсонщина – це 420 тис. га поливу, область чекає на реформу й іншого шляху не буде! Обласна рада і «Асоціація об’єднання водокористувачів» вже два рази зверталися до ВРУ щодо підтримки законопроєкту 5202-д».

Звернувся до автора маніпулятивної публікації й ще один представник аграрної спільноти Херсонщини, депутат обласної ради, голова групи міжфракційного депутатського об’єднання «Аграрії Херсонщини» Сергій Рибалко:

«Ми спілкувалися з вами з цього питання декілька раз. Ніяких вагомих аргументів проти цього закону у вас не було. Більш того, я запрошував вас до нас на Херсонщину, де сконцентрована більша половина діючого зрошення України.

Виникає таке враження, що ви або так і не розібралися в суті питання, або захищаєте інтереси тих, хто наживається на воді, складається враження, що виконуєте чиєсь замовлення.

Ми провели десятки зустрічей, нарад, ЗУМ-конференцій, отримали підтримку діючих аграрних асоціацій, облдержадміністрацій і обласних рад Херсонщини, Миколаївщини, Одещини».

Контраргументи щодо монополізації зрошувальних систем навів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук:

«У своєму пості зазначаєте, що меліоративні системи перейдуть у приватну власність. Це маніпуляція поняттями.

Бо, якщо ми читаємо законопроєкт, то там чітко зазначено: міжгосподарську інфраструктуру передадуть не агровиробникам, а організаціям водокористувачів, членами яких можуть бути усі зацікавлені землевласники/ землекористувачі, в межах території̈ ОВК, незалежно від розмірів ділянок. Також ОВК не може розпоряджатися отриманими об’єктами, а лише їх експлуатує, а у разі припинення свого існування ОВК зобов’язане їх повернути у державну власність».

Коментарів під публікацією чимало і практично всі вони зводяться до того, що системами зрошення мають розпоряджатися ті, хто їх використовує, що  подібний закон варто було прийняти років 20 тому, тоді б зрошувальна система не була в такому плачевному стані, як нині.

«Якщо зараз не передати ОВК, через декілька років не буде що передавати і не буде кому, бо наступну хвилю засухи, мабуть більшість аграріїв півдня вже не переживуть. Це єдиний шлях відновити зрошення на півдні країни – не за державний кошт, у стислі терміни, тим самим уникнути руйнування агрогалузі півдня …

Я – аграрій, і нас таких тисячі на півдні – і якщо ви провалите цей законопроєкт – ми це так не полишимо!», – підсумував депутат Одеської облради Олександр Денисенко.

Нагадаємо, розробники законопроєкту №5202-д наголошують, що документ дасть можливість аровиробникам об’єднуватися в організації водокористувачів (ОВК) та брати на свій баланс об’єкти меліоративної системи нижнього рівня, що перебувають у державній або комунальній власності чи є безхазяйними. Сільгоспвиробники зможуть самостійно інвестувати або залучати кредити чи інвестиції в розвиток зрошення. Процес відновлення і побудови меліоративних мереж стане простішим, позаяк агровиробники у якості об’єднань водокористувачів матимуть право на власні актуальні й ефективні рішення. З великою ймовірністю це дозволить знизити собівартість поливу і ОВК зможуть  самостійно встановлювати справедливі тарифи на полив.

У кінцевому результаті – це збільшення площі зрошувальних земель, недопущення деградації ґрунтів, ріст урожайності і валу рослинної продукції.

Резюмуючи, можемо сказати, що прийняття законопроєкту чекають аграрії всієї України. А ще вони сподіваються, що саме їхній голос буде почутий у стінах парламенту під час розгляду 5202-д у другому читанні.

 

Вернуться
Обратная связь





×